Словник української мови (1927)/віяльник
| ◀ віяльний | Словник української мови В віяльник |
віяльниця ▶ |
|
Ві́яльник, ка, м. Веющий зерно. Аф. 351.
| ◀ віяльний | Словник української мови Борис Грінченко В віяльник |
віяльниця ▶ |
|
Словник української мови — В
віяльник
Борис Грінченко
1927
Ві́яльник, ка, м. Веющий зерно. Аф. 351.