Словник української мови (1927)/галасливий
Зовнішній вигляд
◀ галасати | Словник української мови Г галасливий |
галасливість ▶ |
|
Галасли́вий, а, е. 1) Крикливый. Желех. *2) Шумный. Галасливий був ярмарок — аж у голові мені закрутилось. Лип. у., Ситковцы. Ефр.