Словник української мови (1927)/галушка
| ◀ галушище | Словник української мови Г галушка |
галушник ▶ |
|
Галу́шка, ки, ж. Галушка, кусочек теста, сваренный в воде или молоке, клецка. Чуб. VII. 440. Рі́зані галушки́, рва́ні галушки́, — смотря по способу приготовления. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Ум. Галу́шечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. III. 421.