Словник української мови (1927)/гальмувати
| ◀ гальмування | Словник української мови Г гальмувати |
гальовина ▶ |
|
Гальмува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Тормазить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.