Словник української мови (1927)/гаман
| ◀ гамаликуватий | Словник української мови Г гаман |
гаманець ▶ |
|
Гама́н, на́, м. Кожаный мешочек для хранения табаку, карманных вещей; мошна, кошелек. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Десь у мене був з кулями гаман. АД. I. 173. Ум. Гамане́ць, гама́нчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гамани́ще, гаманя́ка.
Га́ман, на, м. Еврейский праздник: Аман. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520. *Товчуть як жиди гамана. Дерут как Сидорову козу. Сл. Нік.