Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гамкати

Матеріал з Вікіджерел

Га́мкати, каю, єш, гл. 1) Детск.: есть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.