Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гамуз

Матеріал з Вікіджерел

Га́му́з, зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) Потрощи́ти на гаму́з. Разбить в дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. *3) З усі́м га́музом. Со всеми пожитками. Сл. Нік. I. 76.