Словник української мови (1927)/гамуз
| ◀ гамуватися | Словник української мови Г гамуз |
гамузом ▶ |
|
Га́му́з, зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) Потрощи́ти на гаму́з. Разбить в дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. *3) З усі́м га́музом. Со всеми пожитками. Сл. Нік. I. 76.