Словник української мови (1927)/ганиба

by Борис Грінченко

◀ ганжа

Словник української мови Борис Грінченко Г ганиба

ганиж ▶

Київ: Горно, 1927

Гани́ба, би́, ж. = Гане́тьба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. II. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.