Словник української мови (1927)/ганити
| ◀ ганиж | Словник української мови Г ганити |
ганібний ▶ |
|
Га́нити, ню, ниш, гл. 1) Порицать, укорять, бранить. 2) Злословить, порочить, поносить, бесчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.
| ◀ ганиж | Словник української мови Борис Грінченко Г ганити |
ганібний ▶ |
|
Словник української мови — Г
ганити
Борис Грінченко
1927
Га́нити, ню, ниш, гл. 1) Порицать, укорять, бранить. 2) Злословить, порочить, поносить, бесчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.