Словник української мови (1927)/гаплик

by Борис Грінченко

◀ гапка

Словник української мови Борис Грінченко Г гаплик

гапликовий ▶

Київ: Горно, 1927

Гапли́к, ка́, м. Проволочный крючок для застегивания платья. Утя́ти до гапликі́в. Сделать что-либо некстати, невпопад. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.