Словник української мови (1927)/гарма-дарма

by Борис Грінченко

◀ гарликати

Словник української мови Борис Грінченко Г гарма-дарма

гарман ▶

Київ: Горно, 1927

Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, без всякого повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.