Словник української мови (1927)/гаряч
| ◀ гаряря! | Словник української мови Г гаряч |
гаряче ▶ |
|
I. Гаря́ч, чу́, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екатериносл. (Залюб.).
II. Гаря́ч, ча, че. Краткая форма от гаря́чий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.