Словник української мови (1927)/гасло

by Борис Грінченко

◀ гаска

Словник української мови Борис Грінченко Г гасло

гасловий ▶

Київ: Горно, 1927

Га́сло, ла, с. 1) Сигнал, знак. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунг, пароль. ЗОЮР. I. 203. *«Стій! Гасло?». Лепкий.