Словник української мови (1927)/гаїти
| ◀ гаїр | Словник української мови Г гаїти |
гай ▶ |
|
Га́їти, ся, га́ю, ся, єш, ся, гл. 1) = Га́яти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Га́їти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.
| ◀ гаїр | Словник української мови Борис Грінченко Г гаїти |
гай ▶ |
|
Словник української мови — Г
гаїти
Борис Грінченко
1927
Га́їти, ся, га́ю, ся, єш, ся, гл. 1) = Га́яти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Га́їти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.