Словник української мови (1927)/геп
| ◀ генькай | Словник української мови Г геп |
гепа ▶ |
|
I. Геп, меж. Звукоподражание падению или удару; шлеп. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.
II. Геп, па, м. Мужлан, простофиля.
| ◀ генькай | Словник української мови Борис Грінченко Г геп |
гепа ▶ |
|
Словник української мови — Г
геп
Борис Грінченко
1927
I. Геп, меж. Звукоподражание падению или удару; шлеп. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.
II. Геп, па, м. Мужлан, простофиля.