Словник української мови (1927)/герб
Зовнішній вигляд
◀ гептом | Словник української мови Г герб |
гербатка ▶ |
|
Ге́рб, бу, м. 1) Герб. ЗОЮР. I. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113. *2) Род, поколение (знатное). Сл. Нік.