Словник української мови (1927)/гетьманівна
Зовнішній вигляд
◀ гетьманів | Словник української мови Г гетьманівна |
гетьманка ▶ |
|
Гетьмані́вна, ни, ж. Дочь гетмана. Желех. *Одчепись, не в'яжись — я тобі не рівня, ти мужик-свинопас, а я гетьманівна. Нп. Пир. у., Конон.