Словник української мови (1927)/гидко

by Борис Грінченко

◀ гидкіш

Словник української мови Борис Грінченко Г гидко

гидливий ▶

Київ: Горно, 1927

Ги́дко, нар. 1) Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Ном. № 2014. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго. Ном. № 12558. *2) Нехорошо, плохо. Гидко сидіти. Ораним іти гидко. Херс. Нік.