Словник української мови (1927)/гидний
Зовнішній вигляд
◀ гидливо | Словник української мови Г гидний |
гидно ▶ |
|
Ги́дний, а, е = Гидки́й. Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. I. 238.