Словник української мови (1927)/гинкий
Зовнішній вигляд
◀ гиней | Словник української мови Г гинкий |
гинути ▶ |
|
Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающийся, гнущийся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.