Словник української мови (1927)/глуздити
| ◀ глузд | Словник української мови Г глуздити |
глуздівно ▶ |
|
Глу́здити, джу, диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
| ◀ глузд | Словник української мови Борис Грінченко Г глуздити |
глуздівно ▶ |
|
Словник української мови — Г
глуздити
Борис Грінченко
1927
Глу́здити, джу, диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.