Словник української мови (1927)/глупуватий
| ◀ глуптак | Словник української мови Г глупуватий |
глуха ▶ |
|
Глупува́тий, а, е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
| ◀ глуптак | Словник української мови Борис Грінченко Г глупуватий |
глуха ▶ |
|
Словник української мови — Г
глупуватий
Борис Грінченко
1927
Глупува́тий, а, е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.