Словник української мови (1927)/гобелен

by Борис Грінченко

◀ го

Словник української мови Борис Грінченко Г гобелен

гобелін ▶

Київ: Горно, 1927

*Гобеле́(і)н, ну, м. Гобелен. Сл. Нік. Верх дубових обкладів висіли дорогоцінні макати й гобеліни… Лепкий.