Словник української мови (1927)/говіти
Зовнішній вигляд
◀ говіронька | Словник української мови Г говіти |
говорильня ▶ |
|
Гові́ти, ві́ю, єш, гл. Говеть. Говів богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.