Словник української мови (1927)/годити
| ◀ годиняр | Словник української мови Г годити |
годитися ▶ |
|
Годи́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.