Словник української мови (1927)/гой
| ◀ гоїтися | Словник української мови Г гой |
гойда! ▶ |
|
Го́й! меж. = Ой, гей. Шух. I. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, боже! Чуб. III. 299.
Го́й, го́я, м. Евреи называют этим именем христиан. На Правобережьи употребляется в значении дурачок. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.