Словник української мови (1927)/голдувати
| ◀ голв'яка | Словник української мови Г голдувати |
голендер ▶ |
|
Голдува́ти, ду́ю, єш, гл. Давать дань, быть в ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати: коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров'ю вже голдувати. АД. II. 101. Царі владиці всіх владик голдують. К. ПС. 8.