Словник української мови (1927)/головач
| ◀ головатиця | Словник української мови Г головач |
головачка ▶ |
|
Голова́ч, ча́, м. 1) = Голова́нь 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самец). Шух. I. 24. 3) Рыба: cottus, бычок, головач. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастик. Вх. Пч. II. 17. 5) Верх шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.