Словник української мови (1927)/голопуцьок
Зовнішній вигляд
◀ голопупий | Словник української мови Г голопуцьок |
голоп'ятий ▶ |
|
Голопу́цьок, цька, м. 1) Неоперившийся птенец. 2) Переносно: ребенок. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.