Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/голоруч

Матеріал з Вікіджерел

Голору́ч, нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) С пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Каменец. у.