Словник української мови (1927)/гольтяпа

by Борис Грінченко

◀ гольтяй

Словник української мови Борис Грінченко Г гольтяпа

гольтяпака ▶

Київ: Горно, 1927

Гольтяпа́, пи́, гольтяпа́ка, ки, ж. = Гольтіпа́, гольтіпа́ка. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.