Словник української мови (1927)/гонористий
| ◀ гонор | Словник української мови Г гонористий |
гонорний ▶ |
|
Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
| ◀ гонор | Словник української мови Борис Грінченко Г гонористий |
гонорний ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонористий
Борис Грінченко
1927
Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.