Словник української мови (1927)/гординя

by Борис Грінченко

◀ гординський

Словник української мови Борис Грінченко Г гординя

гордити ▶

Київ: Горно, 1927

Горди́ня, ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чем можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человек. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався. МВ. (О. 1862. III. 48).