Словник української мови (1927)/гордувати

by Борис Грінченко

◀ гордування

Словник української мови Борис Грінченко Г гордувати

гордуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Гордува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. II. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.