Словник української мови (1927)/горобина

by Борис Грінченко

◀ горобець

Словник української мови Борис Грінченко Г горобина

горобинець ▶

Київ: Горно, 1927

Гороби́на, ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. I. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. I. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).