Словник української мови (1927)/горошіння
| ◀ горошина | Словник української мови Г горошіння |
горошковатий ▶ |
|
Гороші́ння, ня, с. = Горо́хви́на. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. I. 225.