Словник української мови (1927)/гортань

by Борис Грінченко

◀ гортанка

Словник української мови Борис Грінченко Г гортань

горуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Горта́нь, ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити. К. ЧР. 126. *Горта́нь до́бру ма́ти. Обладать сильным голосом. Співака з його не аби-який: гортань має добру. Звен. у. Пальчик. Ефр.