Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/горілиця

Матеріал з Вікіджерел

Горі́лиця, ці, ж. = Горі́лка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.