Словник української мови (1927)/гостро

by Борис Грінченко

◀ гостріння

Словник української мови Борис Грінченко Г гостро

гостроверхий ▶

Київ: Горно, 1927

Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Резко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.