Словник української мови (1927)/граб
| ◀ гра | Словник української мови Г граб |
грабарка ▶ |
|
Граб, ба, м. Дерево: граб, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабо́к, грабо́чок. Чуб. V. 1156.