Словник української мови (1927)/грабки

by Борис Грінченко

◀ грабіжництво

Словник української мови Борис Грінченко Г грабки

граблисько ▶

Київ: Горно, 1927

Грабки́, кі́в, м. мн. 1) Род длиннозубых граблей, прикрепляемых к косе (когда косят хлеб). Коси́ти на грабки́. Косить косой с такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.