Словник української мови (1927)/грання
Зовнішній вигляд
◀ гранка | Словник української мови Г грання |
гранчастий ▶ |
|
Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструменте. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Детские игры.