Словник української мови (1927)/грати
| ◀ грата | Словник української мови Г грати |
гратися ▶ |
|
Гра́ти, гра́ю, єш, гл. 1) Играть на инструменте. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. *Грає на ліру. Крим. *Той, що грає на скрипку. Крим. *Грає у дудку. Грає у скрипку. Херс. Нік. 2) Играть в какую-либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. I. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. I. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Делать быстрые, резвые движения, напр., летая. У лузі маківка весною зацвіла… Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. I. 286. 5) О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. III. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. I. 6. 6) Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 7) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 8) Мо́ре гра́є. Море бушует. У неділю вранці-рано синє море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 9) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Блестит, играет. ХС. I. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. I. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 10) Гра́ти в дзво́ни. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. I. 64. 11) О меде, пиве: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль… що у пиві грає. АД. II. 77. *12) Звучать, грохотать. Грають гармати. Грають дзвони. Б. Лепкий. Чув я, як на війні порох смердить, як кулі грають. Борд. 71.