Словник української мови (1927)/гризтися
| ◀ гризти | Словник української мови Г гризтися |
гризун ▶ |
|
Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.