Словник української мови (1927)/грипа

by Борис Грінченко

◀ грип

Словник української мови Борис Грінченко Г грипа

грипеня ▶

Київ: Горно, 1927

Гри́па, пи, 1) об. Неповоротливый человек, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у. *2) Ж. Грипп (медиц.). Сл. Нік.