Словник української мови (1927)/громадянський
| ◀ громадянство | Словник української мови Г громадянський |
громадянщина ▶ |
|
Громадя́нський, а, е. 1) Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К. ХП. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. ХП. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX. 28. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народних дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до… громадянської поваги. К. ХП. 121. *2) Гражданский. Громадя́нська війна́. Гражданская война. Сл. Нік.