Словник української мови (1927)/громовий
| ◀ громовеня | Словник української мови Г громовий |
громовина ▶ |
|
Громови́й, а́, е́. 1) Громовой, относящийся к грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) Громова́ стрі́лка. Громовая стрела, иначе — чо́ртів па́лець. Вх. Пч. II. 28. 3) Громові́ свя́та, празни́ки́. Ряд посвященных грому праздников: с 8-го июля по 6-е августа; главные: Илля́ (20 июля) и Паликопа (27 июля). Мнж. 157. МУЕ. III. 48. Ум. Громове́нький. Пішов дощик громовенький а на той сад зелененький. Чуб. V. 178.