Словник української мови (1927)/громохмарній

by Борис Грінченко

◀ громотуха

Словник української мови Борис Грінченко Г громохмарній

громошітися ▶

Київ: Горно, 1927

Громохма́рній, я, є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи… К. ХП. 130.