Словник української мови (1927)/грун
Зовнішній вигляд
◀ грумотіти | Словник української мови Г грун |
грундзювати ▶ |
|
Гру́н, на, м. Холм, возвышенное место, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. II. 560.
◀ грумотіти | Словник української мови Борис Грінченко Г грун |
грундзювати ▶ |
|
Словник української мови — Г
грун
Борис Грінченко
1927
Гру́н, на, м. Холм, возвышенное место, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. II. 560.