Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/груяти

Матеріал з Вікіджерел

Гру́яти, рую, єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви крячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.